Результати пошуку слова: Наколи

наколиха́вся, наколиха́всь наколиха́лися, наколиха́лись жін.р. наколиха́лася, наколиха́лась сер.р. наколиха́лося, наколиха́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник наколиха́вшись

наколи́хував наколи́хували жін. наколи́хувала сер. наколи́хувало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник наколи́хувавши

Вона не належала до тих жінок, котрі супокійним оком глядять на доньок, наколи ті беруть книжку до рук і в будню днину та читанням безбожних любовних дурниць. Наколи ви їй ті дурниці не виб’єте з голови, то будете наслідків гірко жалувати; вола ще молода, буйна! — Хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити?

наколи́хування – іменник середнього роду відмінок однина множина називний наколи́хування родовий наколи́хування давальний наколи́хуванню знахідний наколи́хування орудний наколи́хуванням місцевий на/у наколи́хуванні, наколи́хуванню кличний наколи́хування*

наколи́ –

Пізнавши її, я мав двадцять п’ять років, і хоча ніколи не думав поважно про женячку… то при її виді не раз насувалась мені гадка, що «з цією я б готов і оженитись, наколи б мене полюбила». Вона так зжилася з тією думкою, що наколи не зреалізує її хоч почасти, розхорується.

…наколо́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив наколо́тися, наколо́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа наколі́мося, наколі́мось, наколі́мся 2 особа наколи́ся, наколи́сь наколі́ться МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наколю́ся, наколю́сь нако́лемося, нако́лемось, нако́лемся 2 особа нако́лешся нако́летеся, нако́летесь 3 особа нако́леться…

Їм лестило се, наколи він закинув до них своїм дзвінким, геройським, далекосяглим голосом яке-небудь підхлібне слово або, зажартувавши, обняв яку, блискавкою притискаючи її до себе, але думати про нього, як про жениха, не вспіла ніколи ні одна.

наколо́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив наколо́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа наколі́мо, наколі́м 2 особа наколи́ наколі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наколю́ нако́лемо, нако́лем 2 особа нако́леш нако́лете 3 особа нако́ле нако́лють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

І наколи справді всі заснули сильним сном від трунку, заправленого Андронаті усипляючим зіллям, за котрим ходив він два дні по горах, Андронаті і товариш винесли Мавру з дитиною з шатра. він пімститься на ній на ціле життя, наколи вона лише підійметься на ноги.