Результати пошуку слова: Так-от

так-о́т – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Отак сидиш і думаєш… щоб вони хоч отакуньким шматочком радості засвітилися». Пилипенко за все своє життя не випив, мабуть, і отакунької чарки горілки, не викурив жодної цигарки, — Повинен поки що сказати, що Маяковський був в е л и к и й чоловік, з отакенним серцем. Отак би я говорив на з’їзді…

Оттак було прийшлось одному чоловікові за другого зовсім пропасти, і якби не дівка його вирятовала, то досі б і кісточок його не було. – Оттак пак, – Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала! – Оттак пак! – оттак відрізав секретар суддеві та насунув шапку і пішов поперед судді.

Оттак, аби б тільки. Так оттакий-то наш город. А як вмерла, так їм і вотчини свої пооддавала, Оттака була вона, нехай царствує! – Оттак же! Оттак розговорюючи, просиділи і довгенько. Так от, бачите, є розличиє. Озирається-озирається, гляне на себе і помертвіє… Оттака усе була!

Отакий до слова народній переказ про шлях Ромодан. Отакої вечірньої години верталися з поля до села молоді, гарні жниці. ніде правди діти!… Отак завжди забалакаюсь із ним та й небачу, що мій Марочко давно заснув. Отакі, або подібні слова чула Лукія кожного разу, виходячи з церкви. Отак бучно пройшов Марко Санжари.

Куди ж то він так потяг прудко? – Оттак відсипав наш Пістряк. знай кричать і кажуть: «Оттакий, бачу, наш писар! От з такою бідою як йому не бути смутному і невеселому? Оттак було сказала раз і на пана Пістряка – що то! Оттака-то була ся Явдоха. Оттаке злодіяніє… –  От так пак! От так приберись!

Поки ми отак пошепки перемовлялись, задкуючи вiд берега, вовки раптом зникли. Не знаю, скiльки я ще простояв би отак у своїй нерiшучостi, якби раптом не почув голос Iнги. Хiба йому вперше отак ризикувати? Посидiвши отак ще з пiвгодини, ми подалися в тайгу, назбирали хмизу i залишили його бiля печi.

Зранку цвіте, до вечора опаде!” Отак і все… — Отак-то, голубонько, щоб ти знала, — Власне, я не кажу, що може іменно бути, я цього не кажу, та тільки я так собі міркую, та навіть, коли вже чисту правду казати, то й нема в мене такої думки, а буцім от питаю, що, може, й отак можна думати, чи ні, товаришу генерал?

Щоб не так прямо все йшло, а щоб отак–отак–отак (тут письменник не знайшов слів для пояснення своїх думок і оте «отак–отак–отак» показав пальцем). Як, по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? Марко Іванович Недужко… Вчепила йому доля отаке прізвище: Недужко.

Так от, позавчора, великопісної середи увечері, я врешті вийшов на Швабінґ, на залиту ще дразливішими вогнями Леопольдштрассе. От так Ваш кореспондент мазнув при самім початку імпрези! А які ж імениті гості снують довкола, які слави ходять отак попри нас просто! От таке собі інтерв’ю-бліц.