Результати пошуку слова: Напевно

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Але коли б цей прудкий, невтомний і впертий звір схотів на них полювати, він майже напевно наздогнав би втікачів. … Він, напевно, строщив би її, коли б кзам заздалегідь не звів своїх довгих жилавих рук догори; знову грюкнули дубові киї; кзам подався назад, але відповів таким скаженим ударом, що ледве не вибив з рук Нао зброї.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Напевно, страх потьмарив Гальперовичу мізки, бо він плів нісенітницю. … Щодо самої операції, то воно з дощем, напевно, ще ліпше, сотня охорони заводу, змішана з москалів і китайців, може нализатися ще до полудня (спирту на цукроварні – втопитися можна), тоді з ними легше буде балакати.

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

— знов подумав Жюльєн.— Напевно, це якийсь церковний обряд, що підготовляє сьогоднішню церемонію». … Кажуть, що той писака тепер знову з’явився в Безансоні, і тепер він, напевно, не мине нагоди знеславити мене і зробить це так спритно, що і до суду його не притягнеш.

Юрій Андрухович – Перверзія

Posted on by / 0 Comment

Вулиці і площі було вичищено ще, напевно, вдосвіта… … Але я, напевно, не витримаю до Венеції. … Джон Пол, тягнучи на собі добру половину пані Шалайзер, у той же час перебував деінде, і старезні настінні розписи, напевно, ввижалися йому якимись золотими лісами на берегах Ямайки.

АДАМС Петер – Позичене обличчя

Posted on by / 0 Comment

–  Хлопець спить, напевно? … Прогоничі на чотирьох заґратованих вікнах ніхто не торкав, засув і навісний замок на дверях, які раніше, вели прямо з коридора повз кухню в прибудований сарай, не відмикалися, напевно, вже не одне десятиліття. … Виглянувши у двері, він побачив, як щось сіре шаснуло в куток і зникло – напевно, пацюк.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

Напевно, це було щось середнє. … Тепер вона напевно знала, що чує голос роси. … Пробити його, розпанахати, немов рану, насичену гнилою кров’ю, пустити у цю криваву темряву день… І Давило рвався туди, і якби Дмитро Копняк бачив його в ту мить (а він напевно бачив, бо непростий був той Копняк ),