Skip to content Напевно, телики. …
І, знаючи, що я люблю кайфувати від музики вночі, вже, напевно, прийняли таблетки. …
Але я напевно знав, що це він, отой вонючій виродок, і невдовзі, коли тривоги мої вже прибрали реальних обрисів і в камері ввімкнули світло, я побачив його спотворене ліцо – з подряпаної мною пасті сочилася кров. Ви, шановний читачу, певне, звернули увагу, що і телефоністку, і доньку тьоті Мані звали однаково, і, напевно, подумали: який ляпсус для автора роману! …
Однак під ложечкою, напевно, і в нього смоктало. …
– Бабусю, сідайте на моє місце, ви, напевно, ледь на ногах тримаєтесь! …
Ви, напевно, думаєте, що авторська фантазія «перебрала». Це, напевно, він… – …
– Так, це, напевно, він, – …
Диявол, напевно, харчується рибою, а риби там досить. …
І, напевно, вони вже помчали назустріч пароплаву. …
а він напевно не бреше, – …
Це так само напевно, як те, що я дружина найбрехливішої і найпідступнішої людини. – Зараз, напевно, вже в Монреалі. …
Напевно, так було не завжди, однак мільярди літ органічного життя зробили свою справу: отож барви квітів існують саме для того, щоб приваблювати комах, а хмари потрібні, щоб зрошувати дощем ліси й пасовиська. …
– На мою думку, обставина важлива, хоча для вас, напевно, вона не має значення. Напевно, твій Епікур був нікчемним парубком, нікого не любив, тому й казав таке, – …
Напевно, турбот не маєте, – …
Ви, напевно, майстер воювати з перекупками на базарі. …
Напевно, берегла силу, а люті у неї було досить. …
Він напевно знає. …
Товариш мій, Іванко, напевно, шукає мене. Напевно, там водилися й гадюки. …
Вiн-то вже напевно сидить коло хати. …
А голос у нього був такий добрий, i погляд очей, i величезнi, мов корiння, волохатi руки були такi нiжнi, що, напевно, нiкому й нiколи не заподiяли зла на землi, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили кровi. 