Наратитися Posted on by / 0 Comment нара́тився, нара́тивсь нара́тилися, нара́тились жін.р. … нара́тилася, нара́тилась сер.р. … нара́тилося, нара́тилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник нара́тившись
Наразити Posted on by / 0 Comment нарази́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив нарази́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа наразі́мо, наразі́м 2 особа нарази́ наразі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наражу́ наразимо́, нарази́м 2 особа нарази́ш наразите́ 3 особа нарази́ть наразя́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … нарази́в нарази́ли жін.р.
Нарадуватися Posted on by / 0 Comment нара́дувався, нара́дувавсь нара́дувалися, нара́дувались жін.р. … нара́дувалася, нара́дувалась сер.р. … нара́дувалося, нара́дувалось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник нара́дувавшись
Наражувати Posted on by / 0 Comment нара́жував нара́жували жін. … нара́жувала сер. … нара́жувало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник нара́жувавши
Нарація Posted on by / 0 Comment нара́ція – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний нара́ція нара́ції родовий нара́ції нара́цій давальний нара́ції нара́ціям знахідний нара́цію нара́ції орудний нара́цією нара́ціями місцевий на/у нара́ції на/у нара́ціях кличний нара́ціє* нара́ції*
Наратор Posted on by / 0 Comment нара́тор – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний нара́тор нара́тори родовий нара́тора нара́торів давальний нара́торові, нара́тору нара́торам знахідний нара́тора нара́торів орудний нара́тором нара́торами місцевий на/у нара́торові, нара́торі на/у нара́торах кличний нара́торе нара́тори
Наратив Posted on by / 0 Comment нарати́в – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний нарати́в нарати́ви родовий нарати́ва нарати́вів давальний нарати́ву, нарати́вові нарати́вам знахідний нарати́в нарати́ви орудний нарати́вом нарати́вами місцевий на/у нарати́ві на/у нарати́вах кличний нарати́ве* нарати́ви*
Нарадити Posted on by / 0 Comment нара́дити – дієслово доконаного виду Інфінітив нара́дити однина множина Наказовий спосіб 1 особа нара́дьмо 2 особа нара́дь нара́дьте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа нара́джу нара́димо, нара́дим 2 особа нара́диш нара́дите 3 особа нара́дить нара́дять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … нара́див нара́дили жін.р.