Результати пошуку слова: Нара

Нарахувати

Posted on by / 0 Comment

нарахува́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив нарахува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа нараху́ймо 2 особа нараху́й нараху́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа нараху́ю нараху́ємо, нараху́єм 2 особа нараху́єш нараху́єте 3 особа нараху́є нараху́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … нарахува́в нарахува́ли жін.р.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

І нараз мов ударило Єлену. … — розітнувся нараз жіночий крик майже над вухом Єлени. … Вся її подорож сюди здалася їй нараз страшенно глупою. … — Рим не захоче наражати собі Польщі ради нас. … А наші священики здебільшого нарід многосімейний, нам наражатися на неласку власті не приводиться.

Нарадувати

Posted on by / 0 Comment

нара́дувати – дієслово доконаного виду Інфінітив нара́дувати однина множина Наказовий спосіб 1 особа нара́дуймо 2 особа нара́дуй нара́дуйте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа нара́дую нара́дуємо, нара́дуєм 2 особа нара́дуєш нара́дуєте 3 особа нара́дує нара́дують МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … нара́дував нара́дували жін.р.

Наральник

Posted on by / 0 Comment

нара́льник – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний нара́льник нара́льники родовий нара́льника нара́льників давальний нара́льнику, нара́льникові нара́льникам знахідний нара́льник нара́льники орудний нара́льником нара́льниками місцевий на/у нара́льнику на/у нара́льниках кличний нара́льнику* нара́льники*