Юрій Андрухович – Перверзія
Так нарешті ми опиняємося в переповненому людом помешканні, обкуреному й обкадженому всілякими екваторіяльними пахощами, підсвіченому зеленими і червоними лампами, де всі без винятку співають… … Нарешті всі відверто звернули увагу на мене. … Потрясаючи всім тілом, нарешті упав обличчям до божества і розповзся перед ним по килимку.