ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Ми вибрались на залізничний насип. … Тоді спустився вниз і причаївся під насипом. … Підійшли й решта двоє, і ми всі причаїлися в грязюці за насипом, визираючи понад рейками на той міст, на ряд дерев, рівчак та дорогу. … Чому на цьому насипу нема кулеметів? … – Підемо з цього боку попід насипом, щоб не помітили?