ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Обережно відступивши від небезпечного місця, поклав його на траву. … їх сотні, тисячі; дряпають, обліплюють шию, виснуть на волоссі, перекочуються по плечах – ну, це вже не смішно, навіть не страшно, точніше небезпечно: заледве прохромивши долоню крізь теплу повстяну масу, Валентин повертає ручку в інший бік.