Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment …не припаде на коліна перед тими священними горбиками, а не буде дивитися на них, бо тяжкий сором і ганьба їстимуть його совість, шершавим язиком лизатиме йому серце невимовний жаль за тим, що вони, сильні, здорові, озброєні, покидають рідну землю і ці немеркнучі маяки дорогих могил?
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Незважаючи на свій невимовний жах перед кіньми, пан де Муаро нарешті згодився взяти на себе цей почесний обов'язок, як мученицький подвиг.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment …презирлива до всього на світі, не віруюча в ніщо стара людина з голим черепом і малими вусиками під хрящуватим носом; презирство в його очах відштовхувало, а затаєний смуток, невимовний біль у кутиках опущених губ, страждання примушували…
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Одначе на думку про те, що має оце йти й накласти життям у незнаних краях, що перетвориться в якійсь калюжі на іржу, його пойняв невимовний жаль, залізні ноги підігнулися під ним, і він тут-таки вернувся додому, від сорому й розпуки плачучи топазовими слізьми, бо ж був багатий, мав душу повну скарбів.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Часами цiпив зуби, нiби тамував невимовний бiль, нiби тлумив страшний крик, що самохiть рвався з його здушених грудей… О, Володько так знає, розумiє, вiдчуває свого тата.
