Skip to content
Мало не наступивши на Колосовського, над ним пробіг якийсь невідомий у поруділих чоботях, в касці,¾ обличчя все заюшене кров’ю, розтрощене, страшне, ¾ поранений біг, охопивши його руками так, ніби тримав у руках власну зрубану голову, і все кричав, ревів нелюдським голосом: «Достреліть!
