Skip to content
Не зовіть того поетом, хто випадком, ненавмисне, Кілька слів пустих, нікчемних, у нудного вірша втисне, Хоч і пнеться до поетів, хоч бундючиться він злісне, Хоч, немов той мул, ґвалтує: «Ти найкраща, власна пісне!» Є такі, але й інакших знаю віршників багато, Що не годні слів добрати із разючого булата.