Результати пошуку слова: Несміливо

Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях

Posted on by / 0 Comment

За хвилину вона підвелася й несміливо підійшла до мене. … несміливо зауважив Аґатіяр. … так само несміливо додала Ріта. … Вона несміливо підійшла до мене, простягла мундир і, затинаючись, мовила: – … несміливо запитав я. … Зрозумівши, що я збираюся йти, альв несміливо простягнув мені свою лапу.

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Лейтенант трохи посидів мовчки, а потім несміливо питає, чи я знаю Ганю Микитову. … Дивилися на нас несміливо цікавими оченятами. … Західні діячі зі свого боку порушували питання прибалтійських держав – Литви, Латвії, Естонії, східноєвропейських держав, і навіть десь хтось пробував несміливо заїкнутись про справу України.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

Греки встали й несміливо приступили до стола, неначе школярі; очевидячки, їм було якось ніяково перед європейцями. … несміливо обізвалась Надя, і її голос насилу було чути. … несміливо сказав Фесенко до Сані. … тихо й несміливо промовила Саня й замовкла. … – обізвалась несміливо Маня.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Поет перший вчепився поглядом у гілочку, що несміливо стриміла збоку, ще по-зимовому чорна, кострубато-незграбна, мов уламок абстрактної скульптури або небачений корал, що виринув із темних океанічних глибин. … несміливо промовив Сивоок. … Мов сліпий, простягнув він обидві руки, повільно, несміливо, жебруюче.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Муч тоді й ти мене!» Через два місяці Хуррем несміливо сказала султанові, що вона-в надії. … Несміливо доторкувався до її шовковистих персів і відчував це. … Хіба вона не була вже мертвою, похованою навіки і хіба не воскресає тепер, не возноситься поволі, несміливо, але вперто й невпинно?

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

– промовив несміливо й подав їй руку. … – сказав несміливо. … – вмішався він несміливо, хотячи звести розмову на що інше. … – тягнув він ніжно далі, притягаючи її несміливо до себе.- Ти мовчиш так, як би я хотів тебе бити; може, тому, що йдеш через моє поле? … – спитала наново несміливо і стиха.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Було в келії майже темно, келійник уже будив мене, несміливо торсаючи за плече. … Лазар несміливо простяг велетенську руку і поклав на язика кілька кристалів. … Ішов по ній босий, обірваний чоловік, ішов несміливо, і він безпохибно пізнав, що це ще один прохач солі. … – несміливо сказав Яків.

Іван Кривуцький – За полярним колом

Posted on by / 0 Comment

Одного ранку, повертаючись з роботи, ми відійшли тундрою кількасот метрів, і він якось несміливо запитав, чи можна взяти мене за руку. … Я відразу здогадався, коли побачив, як ти несміливо кінчиками пальців береш деталі на верстаті й оглядаєш зі всіх боків. … несміливо, майже крізь сльози, ледве вимовляв слова Брояновський.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Тоді з – за колон, десь з мороку виходить до нього інший, переступає світляне коло і, прокашлявшись, несміливо продовжує читати, а перший з полегкістю виходить геть туди, де шепіт, весняна млость і поцілунки… Чотири маленьких брати, побравшись міцно за руки, стоять нерухомо й дивляться на ворухливі язички свічок там, над Ісусом.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Все одно, чи я тобі поможу в задачі, чи… Маня… ти приходь… Я подав йому через штахети руку, котрої він несміливо доторкнувся, а відтак відбіг… * … відповів він, висовуючись несміливо з моїх рук. … А він… як взагалі?» вихопилось з її вуст несміливо. … — спитала його сестра несміливо.