Skip to content …білі, неначе зима, підсвічують ноги березам, як спалах бузку під вікном у росі, як повінь ріки у нестримі, як помах крила в неповторній красі, що в казку над світом нестиме, як влада над Словом, де все ожива, (повік пам’ятаймо про це ми), такою вона в моїм серці жила й лягла тягарем свинцевим. 