ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Цього разу він раював набагато довше, до нестями розтягував насолоду, –
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Вона в нестямі горнула його до себе, шепотіла, як божевільна, солоними від сліз губами: —
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Нестямно, по-дитячому радий, сидів Котта самотою в линварні під своїм розпанаханим склепінням, перебирав клаптики гірлянд, вивільняв од вусиків та листочків берізки обписані прапорці й прочитував уголос у порожній кімнаті написи, як ото людина, що перебирає мотлох і востаннє називає речі, перше ніж навіки з ними розлучитися.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment типажеві сармата старопольського, котрий виголошує довжелезні промови страхітливою сумішшю польської і латини, їсть і впивається до нестями, а на сеймиках рубається шаблею з сусідом.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Нестямне виникло бажання будити його, трясти, розтермосити це легке, вичерпане, бездиханне тіло, вивести його з небуття.
ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor Posted on by / 0 Comment …долоню, i хоть не був зовсiм iз людей задумчивих, багато розважаючих (таких людей загалом межи жидами дуже мало), то прецiнь тепер, перший раз пiсля довгих-довгих лiт, нестямився i пустив волю всiм враженням свого життя – вiджити в пам’ятi, перейти живо, наглядно поперед свої очi… Перед його очима промайнули тяжкою хмарою першi лiта…
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment Він явно перетнув ту межу, після якої людина не може зупинитися й продовжує пити аж до нестями.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment І нестямились вони, як стали чим раз, то частіше появлятись всякого роду векселі на поличках Ляуфлерівського бюрка.
Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Але в Карлсонових кишенях було ще щось, крім п’ятаків: там був також іграшковий пістолет, і Малий нестямився, як Карлсон стрельнув, і то так гучно, аж луна покотилася по всьому Васастаді.
ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка Posted on by / 0 Comment Не встигнуть труп прикрити землею, як тихий смуток змінюється просто-таки нестямними веселощами.
