АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
– Ви в батенька свого вдалися, а то був чоловік тямущий: відкривав уста нехотя, але срібні слова казав. … – Нехотячи. … Микола нехотя подався у двір, за ним задріботіла молодиця, улещена похвалою. … Господар нехотя звівся, узяв пляшку без шийки, поставив передо мною горнятко і з ваганням подивився у вічі.