Олександр Довженко – Щоденник
І от з того часу рішив я критично поставитись до свого нехотіння. … Що ж до випускання Оверкових книжок, то тут я собі думаю: нехай мій твір буде мов та рясна яблуня, з якої кожний може струсити по мірі сил своїх. … Чи не мої, нехай вони повиздихають. … Похмурий да неуважительний — страх, нехай бог милує, їй-богу.