Результати пошуку слова: Не-руш-мене
Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі
Ставши на ноги, вони стріляють з рушниць: випускають свій набій, а коли стріляє противник, ховаються в ямах, і жодна куля в них не влучить». … Посполите рушення так і не зібралося. … Коли ж би я ради своєї вигоди так мав робити, то нехай поб'є мене на душі і на тілі Бог у Трійці Святій єдиній і невинні страсті Христові».
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
Ні, й не думав рушати з місця. … Ви на мене не ображайтесь, сеньйоре Пабло, – … – Ти не вбивати мене, я не вбивати тебе. … “Ти не вбивати мене, я не вбивати тебе”. … – Зрозумійте мене, Філіппе, я не прихильник грубого насильства, – … Невеличкий загін рушив далі. … Тумаяуа, тримаючи напоготові рушницю, нервово підганяв свого віслюка. … Рушничний постріл розітнув повітря, немов удар грому.
ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ – Навчальний посібник
Якщо педагог розуміє, що головна рушійна сила у вихованні не він, а діяльність студента, яку цей педагог організовує як цікаву й потрібну для вихованця, то, потрапляючи… … Я дію відкрито і прямо у стосунках із людьми, що мене оточують, не роздумуючи про те, який матиму вигляд. … Мене ніщо не турбує … (
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Не дратуй-бо мене. … Богослови знають, що в мене не гурт-то грошей, обминають мою хату або приїдуть об'їдять, обіп'ють, понюхають та й поїдуть. … То було б мене не оддавати до школи. … три карбованці за псалтир, а то з місця не рушу! … Яким без сорома реготався їм у вічі і не рушав з місця, щоб попереводити дам через хисткий місточок. … – просився Яким, не рушаючи з місця.
Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я
У мене не виходить із голови те, що масштаб цих заворушень був значно більшим зони нашого впливу… Адже ми поки що можемо впливати переважно на Лівий берег, тобто лише на певну частину міста. … — Коли на цей час інших пропозицій немає, то рушаємо звідси, — … — Невже рушійною силою нашого впливу є довіра? … Головна мета — дістатись до відносно великого міста, і вже звідти, під парасолькою невидимості, рушити далі.» «
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Він, не гаючись, зараз рушив у Лубенщину з запорожцями. … Мене ніхто не скине з місця, як козаки скидають своїх гетьманів. … – Невже я так постарівся, що мене й впізнати не можна? … Певно ж я дуже змінився теперечки, коли мої давні колеги мене не впізнають. … За нею рушили ченці домінікани, рушили й усі католики, які наїхали в Лубенщину. … Я не козак, і не піду ж я з списом та рушницею до війська. … Рушай зараз на Немирів!