Skip to content ниви, що потріскались від страхітливої посухи, колос, що зав'яв і поник, ніби він мертвий, ратаї ж, що схилились у трудах над землею, кажуть: "Загинула надія, марно пропала наша праця, все загибає, все горить… …борознах., по розкислих ріллях, їй приємно загрузати в глевку чорноземлю, хлюпати по калюжках, плутатись по старих бур’янищах, йдучи без дороги й без компаса, перетинати ниви, вибалки, струмки й доріжки навскоси, йти по прямій (а може, й зовсім по кривій, бо немає жодного орієнтира, та й не треба)… Вийшовши нарешті до бору, вона зупиняється…