Результати пошуку слова: Низенько

ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi

Posted on by / 0 Comment

Патрiарх, мов храмовий жебрак, канючив перед зачиненими дверима прийомного чистилища: Сонце низенько, Вечiр близенько, Зглянься на мене, Мов серденько!.. … Сонце низенько, вечеря близенько. … Вже сонце низенько, вже вечiр близенько… –

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

– каже Кирило Тур, кланяючись низенько.- Уже коли ти й сам гладиш мені дорогу, то будь певен, що я свою кралю перевезу гарненько в Чорну Гору. … Вийшовши з ряду, уклонивсь він на усі чотири сторони низенько, потім іще оддав особо один поклон гетьманові, да дідам, да отаманам по поклону – і почав говорити голосно й поважно: –

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

Це нагадало Каті її рідне село Збури, де неподалік від їхньої хати теж був пагорб з стежечкою між низенького полину. … стримано усміхнувся Павло й пройшов до низенького столу з журналами мод. … Павло сів біля низенького столу, де білими мушлями стояли напівпрозорі чашки на майже пласких блюдцях.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

Перед професорами гнув спину, низенько кланявсь ченцям, бо знав, що вони те дуже люблять, та все терся коло тих професорiв, котрi мали багацько дочок. … Весела й щаслива, вона смiливо тричi поклонилась низенько Дашковичевi, просила на весiлля й тричi поцiлувалась з ним.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Якось вони зупинилися біля низенького цегляного будиночка, що стояв осторонь головної вулиці, на пагорбку. … Після сніданку — по ягоди, а там знову на озеро, дивитись, як зграями низько-низенько шугають дикі гуси й качки, як вишукують собі поживу довгоногі чаплі й лелеки.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Яші Гальперовича, котрий так необачно відважився дістатися на автомобілі аж до Кременчука – непоказного містечка, якому, мабуть, ніколи й не снилося, що воно стане губернським містом, але хай низенько вклониться Холодному Яру та його лісовикам, –

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Дочка, забившись у куток на полу, божевiльне устромила очi у сiрi шибки, i на їх бiлуватому полi малює думка батька… її батька, низенького, натоптуваного, з круглим лицем, рудими вусами, карими добрими очима. … Колiсник пiдбiг до Рубця i, граючи очима, низенько уклонився.