НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
Лобок вузький і низький, щоки довгенькі й повні, ніби вона надула їх, захопивши повітря. … Низький лоб ледве було знать під патлами. … Дім був чималий, дуже довгий, але стародавній, низький, неначе присадкуватий, з довгим рядком вікон та мальованих, збляклих од сонця віконниць, причеплених по обидва боки кожного вікна.