Ольга Кобилянська – Земля
Дарма що ходить по ній, що толочить її, дарма що живе з неї, що носить вона його. … Ви і ваша жінка наймалися носити каміння, пісок і шутер22[22]. … – притакнув він із розіскреними очима.- Оце все ми носили, а і більше ще! … Все, що в тім городі росло, носило ім’я “Каіsег”41[41] і мало означати тим своє високе і шляхетне походження.