Результати пошуку слова: Ну звісно ж
МАСЛЯК Петро – День Незалежності
Саме тоді розпочалася російсько-грузинська війна, і один з гостей готелю – москвич, єхидно посміхаючись, звернувся до киянки з реплікою, на кшталт: ну що ж, готуйтеся, поїдете медсестрами до Грузії. … Він, звісно, мав ключі від власної квартири, але не скористався ними, і як людина розумна, і поважаюча приватне життя інших, подзвонив у двері.
БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин
…окремих стійл у глибині бару, а не муляв людям очі у великій залі, де кожний мальчік міг над ним позбиткуватись – жартома, звісно, адже в «Корові» були хвацькі викидайли, ладні швидко покласти край будь-якому неподобству. … Коли ми здорові, то відразливе викликає в нас жах і нудоту. … Ну ж бо, ходімо, тигреня! … Ну що ж, буде наука, правда? … Ну ж бо, годі, годі! … А втім, ну звичайно ж. … Ну ж бо, ну ж бо!
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови
– Ну ж бо, Кассію, поясни нам, що ти маєш на думці, – … Ну–ну, не журися, Таро! … – Ну що ж, коли так, то почекаю, – … – Ну звісно, що мустангер. … – Ну звісно, містере Джеральде, – … Ну ж бо, мій друже, навчіть його дечого!.. … Ну ж бо! … – Ну ж бо, коню! … – Ну звісно, – … – Ну звісно, я з нею не бачився. … – Ну звісно, хочу.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
– Ну ж бо, Релфе, – … Ну ж бо, друже! … – Ну ж бо, пильнуй, Джеку, – … Ну ж бо! … – Ну ж бо, гайда мерщій до берега! … – Ну ж бо, розкажи, як воно сталося, – … Ну ж бо, Джеку! … Ну ж бо, Пітере, оступися з дороги! … Звісно ж, тубілець не второпав, чого від нього хочуть, але чудово зрозумів, що Джек дивиться на те м’ясо з огидою і що він розлютовано показує на яму.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті
– Звісно, як же можна. … Звісно, я одразу ж його вколошкаю, але це тебе не воскресить. … Звісно ж, говорив він тим лагідним тоном, який не віщував нічого доброго. … – Ну що ж, чудово. … Ну які ж то колеса?! … Ну ж бо зачекайте, вислухайте мене! … Ну й питаннячка ж він мені потім задавав – тільки держись; стариган умів крутити мозком.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)
– Лесику, ну ти ж гарний хлопчик. … – Ну що ж – ми самі поїдемо. … Ну не міг же він узяти від них – від них! … Ну, звичайно ж, він – Рудий. … – Ну, що ж… – … Це ж треба… Ну!.. … Звісно ж, він заздрив тому Суперу. … Під балконом були вікна напівпідвалу, де працювала якась майстерня, уночі, звісно ж, безлюдна. … – Воно дається один раз, і жити нудно – злочин!