Результати пошуку слова: Ну звісно ж

Ну ж бо відламаю тільки ріжечок. … –  Ну що ж, нездала спадкоємице. … Ну що ж. … –  Ну що ж, – … –  Ну що ж, Малинко, подружко, випускнице, – … –  Ну що ж, Малинко, сестричко, випускнице. … –  Ну що ж, Малинко. … Ну і, звісно, папа, квашені огірки й польська шинка.

Саме тоді розпочалася російсько-грузинська війна, і один з гостей готелю – москвич, єхидно посміхаючись, звернувся до киянки з реплікою, на кшталт: ну що ж, готуйтеся, поїдете медсестрами до Грузії. … Він, звісно, мав ключі від власної квартири, але не скористався ними, і як людина розумна, і поважаюча приватне життя інших, подзвонив у двері.

…окремих стійл у глибині бару, а не муляв людям очі у великій залі, де кожний мальчік міг над ним позбиткуватись – жартома, звісно, адже в «Корові» були хвацькі викидайли, ладні швидко покласти край будь-якому неподобству. … Коли ми здорові, то відразливе викликає в нас жах і нудоту. … Ну ж бо, ходімо, тигреня! …  Ну що ж, буде наука, правда? …  Ну ж бо, годі, годі! … А втім, ну звичайно ж. …  Ну ж бо, ну ж бо! 

–  Ну, звичайно, звідки ж у Парижі може бути відоме ім’я Остапа Бендера? … –  Ну ти, жертва аборту, – … –  Ну що ж, покладіть сімдесят карбованців. … –  Ну що ж, бог з вами, хай п’ять карбованців буде. … –  О, звісно, Ерзерум же в Тульській губернії.

Звісно, Зінько Сивашенко та злигався з Грицьковою жінкою Ївгою,— ну, через те в їх і ворожнеча була… … Звісно, не з-так то легко й скинути хоч би й Копаницю,— багато в його сили і тут, і в городі,— ну, все ж, як то кажуть, береженого й бог береже.

–  Ну ж бо, Кассію, поясни нам, що ти маєш на думці, – … Ну–ну, не журися, Таро! … –  Ну що ж, коли так, то почекаю, – … –  Ну звісно, що мустангер. … –  Ну звісно, містере Джеральде, – … Ну ж бо, мій друже, навчіть його дечого!.. … Ну ж бо! … –  Ну ж бо, коню!  … –  Ну звісно, – … – Ну звісно, я з нею не бачився. … –  Ну звісно, хочу.

Ну, а ви ж? … А воно як прорвалось, як війнуло на нас, ну, як з духовки жене, ну, як ото від турбін літака!.. … Ну хіба ж вона йому рівня,? … Ну, а ти ж як? … — Ну, я ж сірий та мурий… … — Ну, а ти ж, — … Ну й птахів, звісно, кільцюватиме.

–  Ну ж бо, Релфе, – … Ну ж бо, друже! … –  Ну ж бо, пильнуй, Джеку, – … Ну ж бо! … –  Ну ж бо, гайда мерщій до берега!  … –  Ну ж бо, розкажи, як воно сталося, – … Ну ж бо, Джеку!  … Ну ж бо, Пітере, оступися з дороги! … Звісно ж, тубілець не второпав, чого від нього хочуть, але чудово зрозумів, що Джек дивиться на те м’ясо з огидою і що він розлютовано показує на яму.

–  Звісно, як же можна. … Звісно, я одразу ж його вколошкаю, але це тебе не воскресить. … Звісно ж, говорив він тим лагідним тоном, який не віщував нічого доброго. … –  Ну що ж, чудово. … Ну які ж то колеса?! … Ну ж бо зачекайте, вислухайте мене! … Ну й питаннячка ж він мені потім задавав – тільки держись; стариган умів крутити мозком.

– Лесику, ну ти ж гарний хлопчик. … – Ну що ж – ми самі поїдемо. … Ну не міг же він узяти від них – від них! … Ну, звичайно ж, він – Рудий. … – Ну, що ж… – … Це ж треба… Ну!.. … Звісно ж, він заздрив тому Суперу. … Під балконом були вікна напівпідвалу, де працювала якась майстерня, уночі, звісно ж, безлюдна. … – Воно дається один раз, і жити нудно – злочин!