Результати пошуку слова: Ну, як там він
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті
Хай він посадить мене в свою машину, яка вона там є, і відправить назад, де мій час і моє місце. … Шкода, що ви не бачили, як воно було: все-все він обійшов, усе обмацав, принюхувався, наче собака, балакав не вгаваючи; очі круглі, жадібні, і від усього він у захваті – ну чисто тобі хлопчисько! … Десь там, за зоряними туманностями, живуть його брати, такі ж самотні, як і він.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)
І хтозна, скільки б він там простояв, якби не одна несподівана обставина. … Валера Галушкинський, захлинаючись, розказував, як він з хлопцями утік із табору в ліс і до пізнього вечора блукав там, переживаючи різні пригоди й несподіванки. … Колись він чув, яку черзі один дядечко сказав обурено про іншого, що ліз без черги: «Ну, фрукт!
УЕЛЛС Герберт – У безодні
Але Поттер відповів, що продає страусів як звичайнісіньких птахів, торгувати якимсь там діамантом він і не думав і нікого ним не спокушає. … Одна дівчина з Клептонхілла, з якою Скелмерсдейл був заручений, намагалася від нього про все довідатися, але він уперто мовчав, до того ж, як вона висловилася, “навіював нудьгу”, і через це вона йому невдовзі відмовила. … Там він посадив його якнайзручніше і, ставши перед каміном, що яскраво палав, –
ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака
– Ну, як собі хочете, – … – Ну що ж, як це правда, то їдьмо! … Ми описуємо спіраль, від якої мене починає нудити. … – Ну, а як ви пробралися сюди? … Його вигляд розбудив у неї спогади про те, як Гаррі Кіллер щодня зникав кудись, і як їй хотілося дізнатись, що там, за дверима, ключ від яких він завжди тримав при собі.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Яким способом він майже п'яним став, про це Панас Павлович розповів дуже невиразно: хотілось пити, ну, побачив по дорозі ресторан, зліз і випив. … Ну, Якове Василевичу, як же там твоя нова мадамочка ся має? … Ввесь запас моєї сили волі вичерпався, я порожній, мені тужно, нудно, й тільки сама туга сидить там, як чорна, вохка жаба.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом
Там він довго стояв і дививсь у вікно на дощ, який тарабанив у шибки. … Хай він посадить мене в свою машину, яка вона там є, і відправить назад, де мій час і моє місце. … Шкода, що ви не бачили, як воно було: все-все він обійшов, усе обмацав, принюхувався, паче собака, балакав не вгаваючи; очі круглі, жадібні, і від усього він у захваті – ну чисто тобі хлопчисько!