НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я
– Проси, Лавріне, батька, бо я з нудьги не знаю, де дітись. … Така нудьга мене бере, що здається, якби я зозулею летіла, то ліси б посушила своєю нудьгою, крилами садки поламала б, степи попалила б своїми сухотами і зелені луги сльозами залила. … В понеділок він пішов в поле косити, а нудьга давила його, як камінь.