СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв
О цiй порi хлопцi вже, напевне, блаженствують на днищах перевернутих човнiв, пiдставляючи боки вранiшньому сонцю. … Ну, не насправдi поранив, ти розумiєш… … Ну а ми гостi. … Ну а ти обов'язково навiдайся до нас, в Еймон, покажу красивi мiсця. … Ну, звичайно! … – Отож бо, – … Знаєш, як усi боялися за нього?!