Результати пошуку слова: Ну-бо
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
На камені, верхи, сидів “той”, щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру. … – Бурак – борщ. … Бурак – борщ. … – Ну і сусіди дав нам пан-біг! … Ну і сусідонько файний, смага б ті втяла! … “Ну, тепер начувайся біди!” – … Ну, так і є… Там клекотіла важка синьо-біласта хмара.