ШКЛЯР Василь – Залишенець
Той нюхнув, узяв у зуби вареника, та їсти не став. … Птіцин ще довго сушив собі голову, поки нарешті професійним нюхом відчув, що його непокоїть сама кімната: щось тут не те. … Цей чоловік, видно з усього, і пороху нюхав, і шаблю щербив об ворожі черепи. … Почула нюхом і хотіла вислідити, куди я піду.