Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях
Від її усмішки навколо стало світліше, ніби сонечко зійшло. … Ніби прочитавши мої думки, вона різко кинулась убік, потягла за собою батька і цим урятувала його від смерті. … В усьому тілі відчував легеньке поколювання – так, ніби мені робили ультразвуковий масаж. … Проте він не милувався ними, а ніби щось вираховував.