Результати пошуку слова: Ніби
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Вона чомусь дивилася на Отаву, так ніби мовчки запитувала: «А ти чого не запропонуєш дамі стільця?» – … – вдаючи, ніби щойно впізнав її, сказав черство Отава.- Що з вами? … Уночі йому приснилося, ніби він плаче. … Стоїть тут, як пень, роззявив рота на турячі побоїща, так ніби то для нього доконечна потреба.
Крістоф Рансмайр – Останній світ
Тим, кому вночі не спалось, іноді ввижалося, ніби вони чують, як десь виють вовки. … Далеко внизу мріло ніби застигле море. … так, ніби кожен удар мав служити лиш одному: заглушити в ній жалюгідні рештки волі, а також відразу, яку ця жінка відчувала до нього. … Алкіона лежала поруч із заснулим чоловіком, ніби заклякла.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Натомість з’являється одна пара таких же самих, з глибини вагона наближається до ґрат, а голос понуро, ніби з могили, відповідає: – … По цілій масі змарнованих, знеосіблених людей ніби хто струм пропустив. … Всі ті коники, і сопілки, і півники, і чортики – все те почало діяти, ніби виповідаючи оте знамените “догнать і перегнать”.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ
не розгинаючись від грядки, відповідає – нібито сердиться – Марія. … І мусить вона відходити тиждень, ніби вертатися з того світу. … Не їла, не пила, до виходка не вставала – лиш чекала, коли тріснуть залізні обручі, що стисли голову, ніби хотіли зовсім її розтрощити. … Аж тут звідкись, ніби йшов за нею назирці, явився Маріїн Славко.
ПРУС Болеслав – Фараон
Щогодини, а то й частіше, до нош сановника наближався то простий жрець, звичайний собі «слуга божий», то воїн-мародер, то гендляр або невільник, які, ніби байдуже минаючи мовчазний почет міністра, ненароком кидали якесь слівце. … Потім, глянувши на почет, що оточив його, ніби вирісши з-під землі, він додав: –