Результати пошуку слова: Ніжно

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Незабаром після вечірньої прохідки гості зібралися, одягнені, як кому трапилось, себто одні в сурдутах, інші в пальтах, а ті, що додержували доброго тону або вдавали з себе анґломанів, прийшли у фраках; про вбрання ж ніжної статі нема що й казати.

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

як ми оце щойно зробили шмаркачам полісменам, і знову затяг пісню: О люба, люба батьківщино, боровся я заради тебе, Приніс тобі я мир і перемогу… З усміхненими ліцами ми почали ніжно товкти його кулаками, одначе він уперто співав.

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

Posted on by / 0 Comment

— Не бійся, горличко моя, я не буду насильником, бо люблю тебе не тільки палким коханням, як ніхто ще не кохав дівчини, але разом і ніжно — як дитину. … Нудьга за молодою дружиною не покидала його й на хвилину, а до тієї нудьги приєдналося ще каяття у тому, що своїм коханням він згубив того, кого так ніжно любив.

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

— і на той дотик усе в ній зненацька зайшлося, ніби чиясь тепла рука владно й ніжно зворухнула утробу: пояс одчувавсь як живий — прохолодний, але водночас мовби розпашілий ізсередини, як її власна шкіра після купелі, —

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

Він ще не знав про це, а вже Вона чигала На душу ніжнотонну, сонцетканну І мітила йому кіссям в міжбрів'я, Аж тамувала віддих, щоб не схибити… … І думалось мені, коли він ще не знав, А може, знав, та про знання не відав Й собі самому, то мені гадалось: Чому такий він ніжно-безборонний?

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

Пройшовся березень з підсніжником на шапці і над татарським бродом, і під його ходою вибухнули криги, зосліпу посунули одна на одну, та на коріння яворове, та на м’який, з червонолозом берег, він закипів шумовинням, накостричився вирваним татарським зіллям, що ніжно запахло торішнім літом.

МАЙН Томас Рид – Вершник без голови

Posted on by / 0 Comment

Почувши його ім’я, хоча вже й відоме їй, вона ніжно притисла до грудей візитку і в млосній задумі прошепотіла: – … Так говорив великодушний брат, ніжно ведучи сестру за руку, і в душі його не було вже й тіні гніву, а тільки жаль.