Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Ніколи він із рук не переходив У другі руки на святому ложі: Бо проповідував закони чисті Божі». … І навіть козаки не довіряють Ні язику попівському, ні оку: Ніколи ж бо попа не допускають В коші до себе, мов джуму жорстоку, І молитви, — … — Наступила хвилина гіркої земної розлуки… Знай, ніколи тебе, о!