Григір ТЮТЮННИК – Вир
Сергій закурив і їхав, понуривши голову, заглибившись у свої думи, перебираючи в пам'яті всі ті слова, які він сказав Дорошеві, розцінюючи їх з того погляду, наскільки вони могли образити його супутника. … Але як він не рився в них, як не чіплявся, він не знаходив там чогось особливого, що б могло смертельно образити людину.