ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Як не образливо, не викликаючи почуття приниження, розповісти лікарям Торманса про гігантську силу земної медицини на відміну від вражаючої бідності їхньої науки?
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Полковник, ніби вжалений, підняв голову, з образливою міною потягнувся до пляшки.
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment З образливою доброзичливістю він відповів: –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Так, як б’ють телят на конвейєрі… Кадри колись баченого на полтавській модерній «Укрім’ясохладобойні», як там б’ють бичків і корів, находили на цю канву точно… Ах, занадто вже це просто, образливо просто, до цинізму автоматизовано!
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Воно перестріло мене, перейшло мені дорогу тоді, як я хотів його слід затерти… І спливає йому на думку земство, з своїми плутощами та хитрощами, з своєю образливою неправдою… «Воно мені нагадало про те… Я хотів йому останній вік оддати, а воно мене завертає до старого… Хіба в земстві не ті люди, що й були?..
ПРУС Болеслав – Фараон Posted on by / 0 Comment Образливо й непристойно, щоб звичайний смертний нагадував своїм обличчям особу божественного походження.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment З образливою матючнею та улюлюканням вони заходилися зривати з козаків жовто-блакитні військові відзнаки.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Сивоок поворушив затеклими руками, ступив туди й сюди – був вільний, образливо вільний, втікати не хотілося, бо не мав куди та й не було причини для втечі.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment Козлорогий потрусив вухами, забекав ще голосніше, витріщив очі й зігнув лікоть у популярному в краснолюдів образливому жесті.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment І наче не живі люди, а телеграфні стовпи, поскидавши свої дроти, зійшлися в коло для обміну свіжими враженнями або останніми новинами, але що можуть стовпи, бідні, навіки німі стовпи, все існування яких вміщується в одному образливому зрештою слові: стовбичити!
