РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі
Білявий чуб вихрився над круглим чолом задерикувато, як у юнака, а в обрисі трохи припухлих вуст було щось наївно-дитяче. … Вона мала завершити обриси Зеленого селища, а в майбутньому Зеленого міста, міста дослідників і науковців, що мали перемогти пустелю. … Але ці обриси, такі знайомі закруглення крил.