Результати пошуку слова: Ода

–  А ти ж як, Одарко, жива й досі?! – … І дід Євмен, і баба Одарка росли колись укупі, і не раз було викахикував Євмен Одарку з комори, коли в Одарки «очі ті були ясненькі, мов той камінь, що блищить». … Та віддалась Одарка верст (тоді ще версти були) за сорок од рідного села, і після того не часто вже вони зустрічалися.

А про Атріда й самі ви чували, хоч одаль живете, Як він вернувсь, як Егіст лиху йому згубу підстроїв. … Краще б третину я мав із того, що в домі моєму Надбано, тільки б живими лишилися ті, що в широкій Трої загинули, одаль від Аргоса, славного кіньми.

129] Але самі ми там осторонь січі триматися будем, 130] Одаль од стріл, щоб рани на рану з нас хто не одержав. … Він же байдуже сидить собі одаль, 107] Нас і не бачить, себе над всіма він богами вважає 108] Вищим могуттю своєю і владою беззаперечно. … 77] Сидячи одаль від друзів, не будемо більше з тобою 78] Радити раду живі.

– Ні, Одарко, не так. … Одарка Дорошівна задумалась. … – Ваша дружина, шановна Одарка Дорошівна; теж здорова. … Одарка припала до вікна й зойкнула: – … бідкалась Одарка. … – вдарила Одарка себе по колінах. … – Тітко Одарко, ми прийшли хури взяти, – … – Тіточко Одарко, –

  Частина перша ОДАЛІСКА Великий візир Асан Мустафа Кепрюлю, або Кара-Мустафа, як його називала вся Туреччина, поглянув на себе у велике, в позолоченій рамці дзеркало роботи венеціанських майстрів. … Йому б веселитися і розважатися з одалісками, яких у гаремі…

– I тобi вечiр добрий, Одарко, – … ласкаво дивиться на мене тiтка Одарка й зiтхає, бо в неї вiйна забрала її косаря i орача. … – звертається тiтка Одарка до жита i знову зiтхає – жалiє бiдну пташину. … – Не плач, Одарко. … Тiтка Одарка поклала свою зачерствiлу вiд працi руку менi на голову.

Десь під обід двері в кабінет директора місцевої восьмирічки відчинилися з шумом і гуркотом – і почерез поріг ввалився-вкотився Дмитро Одайний -комірник колгоспу, якого в селі називали Член Колобок за його опецькувату і круглу фігуру і за непомірно часте вживання слова «член». –

скажи Одарці, нехай самовар винесе сюди на ґанок! … Слідом за Одаркою, що виносила самовар, — … Одарко! … сказала Одарка й пішла. … По обіді, не довго збиравшися, ми сіли в бричку, а Одарку посадили на мій полагожений віз та й вирушили в дорогу.

директора департаменту АПР Львівської ОДА; Вус І. … Т., начальник управління департаменту АПР Львівської ОДА; Кузько В.

Тетеря знов бере в руки ложку і починає сьорбати борщ, тяжко рухаючи щелепами; Одарка із страхом і покірністю на обличчі крае хліб; Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка, блідість поволі зникає з її обличчя, щоки рожевіють, вушка її з золотими сережками горять, як пелюстки троянди.