Результати пошуку слова: Озера

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

У нього є чудові міста, сповнені метушні й скарбів, є королівські палаци й халупи, чарівні й похмурі гори, і гомінливі діброви, ласкаві озера, спекотні пустелі Півдня й безкраї сніги Півночі. … Водоспад для скелі не є ані добрим, ані злим, так само як і землетрус для озера.

ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань

Posted on by / 0 Comment

Як верже хто (це вівчарі люблять робити) у Несамовите камінь, зараз вибіжить з того озера білий кінь, а на нім сидить білий чоловік. … Аби щез, пропав на сині моря, на проклєті безла, на скали, на озера, куда дзвони не додзвонюют!

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Подекуди вода стояла озерами, в які Максим потрапляв зненацька з розгону. … Цвіли оази, й сади, й озера, й міста казкові. … І все навколо сяяло променисто, і все було залюблене, щасливе… Максим ішов назустріч усьому тому – і жайворонкові, і одудові, і садам, і озерам.

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Коли ми підійшли до озера, мені так і закортіло двічі або тричі пірнути в його прозору воду. … Тимчасом ми вийшли на зелений майданчик, що з одного боку прилягав до озера, а з другого до ґанку чистенького, біленького будиночка, пообсажуваного кущами бузку.

БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана

Posted on by / 0 Comment

ліси, озера та очерети вкриває мох..” … Попередники Карла XII Густав Адольф і Карло Х заборонили Москві доступ до “шведського озера”, але досвід доказав, що царі відновляли невпинно свої спроби, хіба що якась рішуча програна вибила би їм із руки на довгий час зброю.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

Звивисті рукави перетворювалися на заболочені озера, часом дно катера скрипіло, чіплялося за коріння, суденце шматувало носом яскраве латаття, білі орхідеї. … Згодом озера злилися в мальовниче болото, лише нерівна вузенька стежка чистоводу простяглася вдалину і губилася в зеленому мороці.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Posted on by / 0 Comment

За пагорбом, просто зоряного неба, блакитніло люстерко озера, і багато білих-білих птахів мовчазно стояли навколо. … Не тямлячи себе від щастя, Іван побіг до озера, готовий впасти серед поля на коліна й молитись у солодкім екстазнім забутті — степові, тиші, зоряній вишині і птаству, кожній живій істоті й кожній піщинці на землі.