Результати пошуку слова: Ока
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал
І здавалося абдеритам, що вони бачать, як ширяючі у вишині птахи відштовхуються крилами від невидимих для ока атомів повітря, як риби розсувають носами атоми води. … Він зрозумів, чому літають птахи: їх крила спираються на незримі для людського ока атоми повітря. … З цікавістю розглядаємо незвичне для європейського ока місто.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
Звенигориха розчулилася, змахнула з ока сльозу. … Одягнутий у добротний дублений кожух з сивим коміром і такою ж окантовкою, чорноокий, горбоносий, він гордовито сидів у оздобленому сріблом сідлі, кидаючи навкруги з-під соболиної шапки бистрий погляд. … Завірюха посилювалась і швидко замітала сліди, а також ховала від стороннього ока.
Ольга Кобилянська – Земля
Тому, що на ній зеленіло й росло, відбирала поживу – воно слабло й ув’ядало, блідло й переходило поволі, але певно, в окаменілий стан… Сюди, до бурдеїв, прийшов Сава, молодший син Івоніки. … Він силувався не спускати хлопця з ока, але се не вдавалося йому довго. … Робила собі докори, що оказувала померлому замало любові.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
Виявилося, що так; можливо, відчинялося не раз при подібній оказії. … І голос у Явдохи здригнувся, а з лівого її ока поповзла, напевне, дуже солона сльоза, а може, то була й не сльоза, а тоненька, спрозорена змійка. … – Та замовкни ти, пащекухо окаянна! … – тричі сплюнула, не відриваючи їдкого ока від шпарини в тину Гапка.