Skip to content І лежать вони в такому самому порядку десь у могильнику чи в печері, то не має значення, ну, одне слово, там, де їх помітило, хоча й спостережливе, але жадібне око експансивного молодого шукача. …
Спостережливе, знаєте, око в нашого Артема… На столі, перед відсунутими вбік паперами й планами, стояла невеличка скринька. Острів, на який ми попали, був горяний і майже поспіль заріс прегарними деревами, кущами й чагарями, що тішили око багатством барв. …
Тільки-но йому показали на горіхи, Пітер одразу ж видряпався, мов та білка, на високу пальму, і не встигли ми й оком змигнути, як він уже зліз із трьома горіхами, кожний мов кулак завбільшки. Око проектора неквапно, ніби знічев’я, ковзнуло вглиб краєвиду, пройшлося понад пінієвими борами, пасмом чорних пагорбів, дахів, далі – понад довгими гребенями прибою, обігнуло звивистий берег, пірнуло в густу тінь алеї, а тоді знов повернулося до палацу, що стояв серед ночі, немовби яскраво освітлене прогулянкове судно. 