Результати пошуку слова: Олег

Олег і Валентин Авраменки ЗОРІ В ТВОЇХ ДОЛОНЯХ Роман-дилогія Присвячується Наталочці. Професор полегшено зітхнув. полегшено мовив професор. Ти скажеш, що мешканці планети з полегшенням зітхнули, коли уряд прийняв ультиматум Чужих. Це ваш колега Ахмад Раман. Хтось дзвонив у двері – стривожено й наполегливо.

Це йому дещо полегшу дає. А вiд’їхавши далi, з полегшею сказав: – В одному мiсцi полеглиця, в iншому випрiло. Матвiєвi лишили здебiльша полеглицю, але вiн махнув на все рукою: – Казав не давати гною… Кiлька кiп полеглицi буде…” – Как нинє сбєраєтся Вєщiй Олег Отмстiть нєразумним Хазарам… Ах, як це велично.

На сторінці третій протоколу секретар сільради Олег Динька чорним по білому написав: «Далі виступив Семен Федорович Коляда і сказав, що він морально переживав, що наш колгосп ішов не вперед, а навпаки – назад. Данило Вигон в усьому підтримував свого молодого колегу і теж ходив у пошані.

Вилізла з ванни позахідньому, не змиваючи піни, напнула на мокре тіло халата, вступила в капці, прочинила двері: Олег Ткач, тележурналіст, сусіда. Олег гукнув з кухні. Олег показав велетенського солоного огірка. Зірка нахромила золотавий шматочок з апетитної гірки, спорудженої Олегом на тарелі.

Це був добрий лук, який Ант дiстав тодi, коли ходив з князем Олегом до Джурджанського* (* З-помiж iншого видiлялися шолом i броня князя Олега. Били їх Гостомисл, Кий, Щек, Хорив, князi Олег i Iгор i велике множество людей наших. полегшено зiтхнув i стиха засмiявся Тур. Колись, ще за князя Олега, коли я сюди прийшла…

— Олег? Усміхнулася з полегшенням: здається, мама у доброму гуморі. Сучасне обладнання, колеги-професіонали. Потім заїхав за Олегом, приятелем ще зі студентських часів, — Олег зварив собі та млявому Стасові кави, повідчиняв вікна і вирішив перекантуватися в приятеля до восьмої, щоби просто від нього — на роботу.

І винні в цьому не Олег і Володимир, – Та Ярополку цього мало, посварився він з князем Олегом, пішов у Деревську землю, вбив рідного свого брата… Там вона й висіла на свіжих грабових кілочках – поряд з шоломами й топорами перших князів київських Кия й Щека, поряд із щитом Олега, погнутими й пощербленими доспіхами князя Ігоря.