Результати пошуку слова: Он

Водночас стало зрозумілим, що “стрімке запровадження елементів дистанційного й онлайн-навчання у зв’язку із ізоляцією людей під час пандемії порушує проблему зростання академічної нечесності” [1]. … Або ж викладач змушений був складати варіанти відповідей таким чином, щоб онлайн-ресурси не могли допомогти.

–  А «Евгений Онегин»? – …  Так он воно як! … Он яка держава: від Тиси аж по Кавказ! … В голові після вчорашньої державної роботи сильно шуміло, в роті було так, ніби там цілу ніч провітрювалися всі онучі всього самостійного населення, і дуже кріпко, кисло й тризубисто ікалося. … Он тоді були лицарі, а ми нащадки їхні!

Бачите – он маленька берізка на пагорбі? … Он той, обгорілий. … – А що, коли ми візьмемо квадрат он від того стовпа праворуч і сюди? … Йдіть он туди, до пагорбка… Я хочу встигнути сьогодні дати телеграму професорові Шатрову. … – Он з того боку диск ще й досі прозорий.

Он воно що!.. … – Ой, їжачку, оно ті двері візерунчасті! … – А оно ще один добродій – мавпиозі Джек Горилло! … А тоді зустрів бабу Оксану, оженився, пішли діти, онуки… … – Он медуза крабові щось говорить… … Казкових дітей оно скільки – від Івасика-Телесика до Хлопчика-Мізинчика!..

Микитась, котрому іпритом випалило райдужні оболонки на галлійських рівнинах 1918 року, тут і сам Сергій Онисимович Набатов – у новенькому зеленому френчі з білим комірцем, брови сиві й грізні; прийшов Кіндрат Смола з дружиною та сином Іваном – груди Кіндратові дзвенять орденами; з’явився посланець муз – художник Д.

–  Онука, – …  Болотяний дух увійшов у твою онучку. … Він вижене болотяного духа, і твоя онучка одужає. …  Ви врятували життя моїй онучці. … Дозвольте мені побачитися з дочкою й онукою. … –  Ось для твоєї онучки. … З хворою онучкою в мене дуже добре вийшло.  … –  Де ти добув свою онучку?  … Я ледве відпросився у Сальватора провідати свою «онучку».

Тут довго тяжко раховали І скілько не коверзовали, Та все було, що не оне. … 32 І сонце злізло височенько, Уже час сьомий ранку був; Уже закушовав смачненько, Хто добре пінної лигнув; Уже онагри захрючали, Ворони, горобці кричали, Сиділи в лавках крамарі; Картьожники же спать лягали, Фіндюрки щоки підправляли.

А онде стоять у запiчку. … Он пiд лавою. … Он Андрух, та Олекса,та Степан. … Чого тобi ониматися! … Он, ой, ой! … Он як!

Аркуш, на якому можна було б записати наші наукові досягнення, поки що зовсім чистий, як і халати, що нам їх видали… Он у Сердюка – халат старенький, у плямах. … Он юнак уже зовсім закоцюб… – … А он ваш тролейбус, поспішайте… І… знаєте що?  … Он як вони!” Це була ніби тінь навиворіт.

Оная любов все – теє-то як його – ровняєть. … Що она – теє-то як його – одна моя госпожа. … Що она не вiрить, щоб так дуже – теє-то як його – можна полюбити. … Они не убиваються i не умирають – теє-то як його – настояще, а тiлько так удають iскусно i прикидаються мертвими.