Результати пошуку слова: Опівночі

Мартін Кейдін МАЙЖЕ ОПІВНОЧІ 1 Далеко внизу під ними мерехтіло вогнями місто. Опівночі.  – Рівно опівночі. Сказати вам, щоб ви подивились на гору Горгоніо рівно опівночі. Справа йшла до розв’язки, адже й віслюкові зрозуміло, навіщо опівночі треба дивитись на гору Горгоніо. Що як та штука справді бабахне опівночі?..

Хоч Андрій і квапив братів наговоритися тепер, наговоритись од усього серця, до краю, може, на довгі роки та й опівночі роз’їхатись, а вже він якось сам дасть собі раду. Для кого ж ви тоді замовляли махорку опівночі, якщо не секрет? Опівночі до кімнати зайшов Сафигін. Десь опівночі вони тихенько – тихенько заспівали цю пісню.

Так, треба було набрати з трьох криниць води в одне цеберко, поставити її опівночі при місяці на зрубі криниці і, проказавши слова замовляння, дати ту воду випити корові. Коли опівночі бачить: якийсь чоловік жене силу-силенну звірини, а позаду ще один чоловік їде на возі.

Опівночі перед палацом зупинилися ноші й з них вийшов ад’ютант царевича, Тутмос. –  Сьогодні опівночі. Обидві доводили, що опівночі наступник трону заходив до Сариного покою. Спочинок володаря над володарями переривався один раз опівночі. Після опівночі його святість уже міг спати аж до вранішніх півнів, якщо вважав за потрібне.

Опівночі Балабуха приїхав в Хильки й розбудив матір. А снідання до обідання, Обідання аж до полудня, А полудень аж до вечері, А вечеря аж опівночі! Знов снідали до обіда, обідали до полудня, полуднували до вечері, а вечеряли опівночі; а в середу перед вечором перезвою ближчі особи поїхали в Вільшаницю до молодого.

Тим-то призначаючи зустріч у барі Клей З, Джеллін зробив йому справжню дружню послугу, і рівно опівночі Метчі стояв уже біля входу до переповненого бару, видивляючись Артура. Але опівночі Джеллін не з’явився. –  А чому ж ви пішли до неї опівночі? Сьогодні ввечері ми знов опівночі зустрічаємося в пивному барі Клей 3.

От не спить він, ворочається, коли се так як опівночі чує – щось ніби лізе з горища, світло якесь крізь щілочку у дверях світиться. Так як опівночі вийшли вони з дому і, побачивши, що скриня на місці, не стали до неї дуже придивлятись, а понесли зразу до себе, хоч і важкенькою їм вона здалася.

„Вікна опівночі“, 28/29го лютого 2001го року; чути голоса тих, хто обирає майбутнє (!) Вікна опівночі“, 17го квітня 2001го року. „Вікна опівночі“, 6го березня 2001го року; „такий захисник відчуває безнаказанність“ (безкарність) – „Вікна опівночі“, 28го листопада 2001го .

Коли вони опівночі повертались у вітальню, пані де Реналь спитала його тихенько: — Коли опівночі всі розійшлися, Жюльєн дійшов невтішного висновку, що пані Дервіль його глибоко зневажав і що, мабуть, не краще стоїть справа і з пані де Реналь. А ввечері вже було пізно, опівночі його забрала поштова карета.