Улас Самчук – Волинь
Ну, ну, орлята,- поплескує Матвiй їх товстi зади.- Жуйте, жуйте. … Пiд троном всяк спину зiгне i не скоро випростає… Мiй отой-о,i показав на Володька.- Читає часом, як то цариця Катерина руйнувала орлячi гнiзда. … I замiсть орлячих наставила сов’ячi, що бояться i не знають дня, нi свiтла сонця… От як воно вийшло.