Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Не остав нас, хоч іще ми блукаємо; не остав нас, хоч іще грішимо перед Тобою… … У цьому невеликому образі, в його чорноті, в нахмуреності забрудненій мовби таїлася наша осторога та оберега. … Криївка на милосердя не сподівалася, з-під землі добувалися глухі автоматні черги, за чергами по хвилині клацнув останній одинокий постріл.