Результати пошуку слова: Осінь

Осінь…» — Женці складали літо в полукіпки, молотники клали осінь під ціпи, прядільниці випрядали зиму і сіячі вистеляли весну зеленими шовками. Ану не залишай на сльози… Іване Тимофійовичу, а худобу нам на осінь дадуть? LIV Осінь, як добра господиня, ходила од села до села, віючи здоров’ям і величним задуманим спокоєм.

Грала на тонкій павутині повільну й прегарну пісню осінь. Кінець Микола відчує пізніше, коли вибиратиметься з оточення… …Бійці йшли через болота, мокрі й замерзлі, стояла тоді осінь, і кружляло довкола листя. Тиха осінь ступала на землю золотими черевичками, поклавши собі на вуста пальця.

Осінь тоді була. Стоїш, бувало, на варті — ніч, осінь, вітер…. В людській пам’яті жила сльотава осінь 1648 року, коли полки Богдана Хмельницького відкочувалися втомленим валом з-під Львова й Замостя на схід, не здійснивши задуму гетьмана взяти під свою булаву Волинь і Галичину.

Шовковий шум танечної ходи йому на згадку залишає осінь. Красива осінь вишиває клени Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. Під осінь в кожному селі немов димки димлять жертовні – копають люди картоплі. Осінь жагуча Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі.

Свічок на столі побільшало, а дівчата приспустили срібну сітку, що її сплела пані Павучи-ха, і замріяно перебирали її натягнуту волосінь. –  Надходить осінь, – – Коли налітає такий вітер, це значить – надходить осінь. –  Осінь віє смутними вітрами, – Дихала холоднорота осінь, вона, та осінь, –

Була пізня осінь, коли дромон Феофано одірвався від берегів Вірменії й поплив на захід. Вгорі переливається, мерехтить Волосінь* (* Волосінь – Плеяди, Волосожар.). – Ми були в поході більше, ніж ти домовлявся з конунгом Олафом, а скоро вже й осінь – ми не зможемо повернутись до Свеаріке.

Осінь. Осінь. Тоді вже йшла лісами строката осінь, ярували в пущах тури, падали перші приморозки на землю, в Радогості на ніч протоплювалися хижі, і Сивоок теж розводив у своїй оселі палахкотюче вогнище, і от коло нього, не витримавши жароти вогню внутрішнього й багаттєвого, Сивоок став чоловіком.

Під осінь та взимку Чорне море дуже бурхливе, і легким чайкам часом несила боротися з розлютованою хвилею. Проте під осінь поляки, зібравши 80 000 війська, почали знову наступати на Україну й перейшли на східний бік річки Случі. Трава в степах щороку росла доти, поки під осінь од вітрів та дощів лягала цілим шаром на землю.

Осінь то як передсмертна сповідь. Старі дуби спасибі вам за осінь за відлітання радості і птиць. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом. Надійшла уже справжня осінь з прозорим небом з ранішніми морозами з інеєм на травах з павутинням на всьому. Справді, літо збігло і настала осінь.