Результати пошуку слова: Осінь

Вісень

Posted on by / 0 Comment

ві́сень – іменник жіночого роду (осінь) відмінок однина множина називний ві́сень ві́сені родовий ві́сені ві́сеней давальний ві́сені ві́сеням знахідний ві́сень ві́сені орудний ві́сенню ві́сенями місцевий на/у ві́сені на/у ві́сенях кличний ві́сене* ві́сені* [діал.]

Володимир Дрозд – Катастрофа

Posted on by / 0 Comment

Осінь надворі, дощ у шиби періщить, з господарством менше клопоту — картоплю викопали, брикет і дрова я ще влітку завіз. … …Можна просити дві кімнати з кухнею, в райцентрі з квартирами вельми сутужно, але в редакції сімейних претендентів немає, а райком будує, десь під осінь здаватимуть.

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Цілу осінь, зиму і весну мандрував зі своїм братом по дооколичних шляхотських селах від хати до хати і шив одяги. … Андрій пригадував вуйкови, що тепер під осінь тре-баби виладити хату, в якій сидить римар Людвік, і треба його звідтам усунути… … Настала осінь, а відтак і зима.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Того ж таки року під осінь на вулицях з'явилося безліч мишей. … Та й осінь уже ступала на землю. … Він теж вловив Те місце, куди скеровував погляд Ісакій, на той-таки срібний, із блакитом, шматок річки, і відчув те саме: м'яку, сумну, але напрочуд ніжну осінь. … – Що там нагорі – літо чи осінь?

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя, мов убитий Старий під хатою сидить,- Дочка нездужає Ярина; Його єдиная дитина Покинуть хоче. … Дні минули, Місяці минають, Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць, осьмий, Уже й дев’ятий настає. … * Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

Мені тільки три роки, а я вже жду, коли зацвітуть каштани, а тоді настане осінь, позолотіє листя, на землю стануть падати каштани. … Плачуть знову сичі… О ридай же, молись: Ходить осінь у лузі. … (“Сонячні кларнети”) І вмер він восени… Так ніби провіщав тоді свою осінь. … Останній промінь, як стилет, Поранив клен на осінь.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Лідійці думали про своїх синочків, яких фрігійський цар досі вимагав привозити йому по триста кожної весни, а під осінь – ще двісті. … Поки маємо зерно на насіння, мусимо зорати добре поле й посіяти хліб… Була саме осінь. … Стояла глибока осінь, і на гірських верхах навколо Парсастахри вже випав сніг.