Результати пошуку слова: Осінь
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя, мов убитий Старий під хатою сидить,- Дочка нездужає Ярина; Його єдиная дитина Покинуть хоче. … Дні минули, Місяці минають, Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць, осьмий, Уже й дев’ятий настає. … * Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами
Мені тільки три роки, а я вже жду, коли зацвітуть каштани, а тоді настане осінь, позолотіє листя, на землю стануть падати каштани. … Плачуть знову сичі… О ридай же, молись: Ходить осінь у лузі. … (“Сонячні кларнети”) І вмер він восени… Так ніби провіщав тоді свою осінь. … Останній промінь, як стилет, Поранив клен на осінь.
БІЛИК Іван – Золотий Ра
Лідійці думали про своїх синочків, яких фрігійський цар досі вимагав привозити йому по триста кожної весни, а під осінь – ще двісті. … Поки маємо зерно на насіння, мусимо зорати добре поле й посіяти хліб… Була саме осінь. … Стояла глибока осінь, і на гірських верхах навколо Парсастахри вже випав сніг.