глу́пий – прикметник | ||||
(пізній, глибокий – про осінь, ніч) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | глу́пий | глу́па | глу́пе | глу́пі |
родовий | глу́пого | глу́пої | глу́пого | глу́пих |
давальний | глу́пому | глу́пій | глу́пому | глу́пим |
знахідний | глу́пий, глу́пого | глу́пу | глу́пе | глу́пі, глу́пих |
орудний | глу́пим | глу́пою | глу́пим | глу́пими |
місцевий | на/у глу́пому, глу́пім | на/у глу́пій | на/у глу́пому, глу́пім | на/у глу́пих |