Результати пошуку слова: Оце

–  Оце новина! … Набурмосився, присклепив око та як зарегоче… Точнісінько, як ти оце. … –  Ми оце отримали циркуляр, – … –  Бачите оце дерево?  … Знаєш, коли людині зіпсувати шлунок, вона перестає думати про державні порядки і всеціло спрямовує свій погляд в шлунок, як ти оце в тріщину в камені.

– Оце достеменно так! … – Оце б сісти за солідний сніданок біля відчиненого віконця, на весняному сонечку. … Оце добре! … Оце так…» Меррі зітхнув, про всяк випадок затягнув тугіше пояс і витяг свого маленького меча. … Оце так служба! … – Оце найкраща радість для Ворога, – … Оце так зустріч!

Оце, власне, й усе, про що я дізнався. … Батько Глорії удень рідко бував удома, хіба що в неділю – як оце сьогодні, – … –  Оцей червоний хрестик – селенове озеро. …  Оце так розміри! …  Оце здорово! … Оце й усе. … Ти не повинен виходити так, як оце вирішив. … А знаєш, Майку, про що я оце подумав?

Але i покон, i батько Ант говорили про членiв роду, а Ант був головою всього роду, i оце вогнище, бiля якого вони зараз сидять, – … – Минулої ночi оцей смерд Векша пiдкрався у Вишньому городi до житницi боярина Драча, утнув* (* … – Я оце Малушу одводив, – … а я оце збираюсь поїхати до Чернiгова, бо сам знаєш: князевi – княже…

–  То оце я й кажу, – … –  Оце і я дивлюся, що воно діється, – … А хліб оцей дарую, брате, тобі, за те, що найчастіше розділяв самоту мою і бавив мене, додаючи серцеві осолоди. … Не треба тіло своє умертвляти, бо не для смерті я є: життя – уділ мій, і світ оцей бог створив – не диявол!

суха ложка рот дере – еге ж, оце воно, – … признався був раз, i тобi зараз же свiнуло: оце, оце воно! … i, дивно, навiть ця думка не була неприємна, i коли ти витягла з сумочки дзеркальце, наперед страхаючись того, що в ньому вгледиш – на третю добу неспання, по всiх викурених цигарках i опiвнiчних коньяках, оце то фестиваль видався!

Вона пішла за мого тата «на дитину», як мені було дев'ять років, і прожила з ним до війни рівно місяць, а зі мною оце вже шостий рік мучиться. … Якби було за чим далі учитися, то хіба я його привела б оце… … Ішов би оце шляхом понад стовпами до села… … У них теж є «шкентелі», там тупцяють дрібні, як оце я.

–  Оце твоя таємниця? … Оце і с моя таємниця. … Але не турбуйтеся, жінки оце змусили їх поснідати. … –  Як оце з вами. … Пішли оце до пагорка. … –  Оце-то так, – … Оце-то так.  … –  Оце так нічка!  … –  Як би я хотів забрати оце все з собою. … Ми ж через оцей гак згаяли чимало часу, а час для компанії – гроші, правда ж?

–  Оце налiчив! … –  Оце добре, що ти попереду пiдеш, – … –  Оце кумерцiя, так кумерцiя: що куп, то й луп!  …  Пiшов мiй батечко з горохом на торг, оце повернеться тiльки ввечерi. … – Хтось менi в лiсi шепнув на оце вухо. … –  Хто ж тобi шепнув на оце вухо? … –  Оце ми так збираємо суницi на зиму!? –

«Аки тать в нощ!» Оце й усе… Привели… накапостило… впало… втекло. … Оце й усе! … А щоб оце саме «правити» до рук попало, щоб було чим правити, тодi народ нiчого собi! … Є щось подiбне до театру i тiлько… Дививсь оце я, як «партачили» «Дай серцевi волю – заведе в неволю». « … Вибрали оце недавно.