Результати пошуку слова: Оце

Оце сон! … –  Я міркував оце, чи не зайти мені сьогодні до Галле, – … Вітаємо вас!” Оце, мабуть, і все. … Візьміть оцей ключ. … –  Оце, хлопці, зустріч! … Ну, давайте зайдемо ще в оцей будинок. … –  Оце і є небо?  … і виявиться, що я лечу у своїй ракеті крізь космос, а оце все щезне. … –  Так, оце він такий, –

А іноді, кажу, люблю закинути голову, як оце зараз, і ловити дощові краплини язиком. … –  Оце так-так!  … –  Пожежа, оце і все. … Якщо ти хоч трохи любиш мене, зачекай день чи два, оце все, що я прошу, й на тому край! …  Оце я розумію, – … Оце, власне кажучи, і все. … –  Оце Ветхий і Новий завіт, і… –

Оце! … Здрастуйте, Свириде Петровичу, а ми вас оце згадували… Голохвостий. … Оце втомилась! … Оце, боже мій! … Оце, схотілося вам того курива! … Мене оце здибала – од крамниці йшла – та просила, щоб я переказала вам (до Проні), що ви, мов, падлюка! … Оцей, доню? … Дак оце і хата Секлити? … Але ж і гарний оцей вражий панич!

Той, що попереду їде, то наш молодий родич, його оце допіру обрано на велике абатство; а що йому літа ще не вийшли по закону на таку високу посаду, то ідемо ми з ним до Рима прохати святого отця, щоб він увільнив його від того закону і затвердив вибір. … Що б ви сказали, якби я була надворі, як оце він, а він у хаті?

Оце ось так знімається, отак натискається… Це реальне завершення вашої думки. … Три здоровили з виразом безмежного очманіння на їх отупілих обличчях, розбурханих оце лише хвилевою злобою, що їм от не дають виспатись. …  Мовчати… Ось оце папір… – … Він стояв і чекав на появу того, в чиї руки оце передано його голову.

–  Оце вже ми і всі!  … –  Ну, то твій батько дав мені оце, щоб я передав тобі; і, якщо я вибрав зручний для мене час і спосіб передачі, то навряд чи ти маєш осуджувати мене за це, зваживши, як нелегко було мені тебе розшукати. … –  Якби ви витерли пил на поличці каміна, ви б знайшли оце під годинником, –

Перший кошик місяців з п’ять тому, другий, може, місяців зо два й оце зараз. … Оце книжка? … Оце ті міркування, що примиряють мене з невигодами нашого життя, які походять здебільшого від консервативності нашої психіки. … — Авже ж не стіл оцей! … Як зберегла ти цю непоборну ніжність, оцей тихий нестримний запал?

Оце перед святами переказав, що прийде. … Оцей прекрасний народ, що перед нами сидить і на нас своїми прекрасними очима дивиться? … Це – взагалі… А оце – зосібно. … Оце вони і спланували космічну катастрофу. … Довелося оце мені трохи поподорожувати. … Оце вже й роман. … Оцей зветься мартеном.

–  Оце те, що нам треба!  … Нам би оце човна або возика, і не мали б ми ніякого клопоту! … Оце дичина! … краще нехай пан Сміт спочатку скуштує оце желе із тетерятини, а вже потім слухає вас. … і оце вся дичина, яку ви обіцяли моєму хазяїнові? … оце й уся їжа для тих, хто не має жодного сірника в кишені!

Жакове «Ні» наклалося на «Ні!» незнайомки, яку йому оце сватали. … Жак рубонув, як ікла нападників — зграї приблудних псів, що ночами окуповують місто, а зараз оце взяли в облогу їх, Жака і Кульку, ладні були вп’ястися в його плоть. … Ніщо не турбувало Матильду так, як оце. … Оце й усе?