Результати пошуку слова: Оце

Саме таке молочко ми й хлебтали того вечора, що оце з нього я починаю свою оповідь. … – Я б із величезним інтересом подивився, з вашого дозволу, на книжки, які ви оце тримаєте під пахвою. … А особливо такого віку, як оцей. … – Бо в ньому молодь поводиться зі старими людьми так, як оце ви зі мною.

що привів оце до вас дочку свою Сахнюківну Катерину, яка, непутяща, зогрішила й народила незаконну дитину мені й собі на ганьбу, але з причини, сказати б, од мене і од неї неуладної, була-бо спокушена, як призналася, з облудної підмови дяка нашої троянівської школи Григорія Комарницького.

«Оце – шістдесят дев’ять», – … А потім зразу ше подумав: «Оце-от єврей?!» … Оце». « … Оцей шрам, подібний на дві перехрещені лінії». « … Оце молоко, яким я буду тебе годувати. … То залежить… Оце моє серце. … Точно такою, як оце ти. … «Оце Трохимбрід, сказав герой, – … Оце вже точно. … Оце точно, – 

Він сидів у великому шкіряному кріслі, весь закутаний у ковдру – ту саму, що про неї я оце розповідав. … – Оце все, що я знаю про єгиптян. … Оце й усе. … Оце-то Марсалла! … Особливо речення, на якому я оце застряг.  … Оце напівнельсон вийшов! … Оце тільки-тільки заснула. … Оце-то Фібі, каналія!

Оце (четверте за чергою) видання зроблено за власноручно виготовленою автором копією першого. … Часом не вернуся, приховайте оце – може колись пригодиться… … В такому стані, перед тим, як утратити свідомість, почував я себе оце тут. … Ятакий утомлений, такий голодний, що, здається, засну оце тут і вже не прокинуся ніколи-ніколи.

Словом, все адекватно, а оце раптом, на зламі століть, відчув дискомфорт, крівля поїхала, звернувся до психіатра, але відхилень психіки він не знайшов. … І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер. … Для того, щоб оце тепер загубити?!

Оце вчора приїздила звiдтам молодиця, так казала, що її свекровi кум його казав, що кумова баба чула од свахи, що та сама бачила, як коноплi мочила, що нема куди через тую качву коноплини ткнути! … За все життя оце один тiльки раз на ведмедя й полював. … Вiн усе знає, бо охотник давнiй, от тiльки що оце тепер правов не вибрав.

оцей самий Iнтер за одну ніч ніби-то „навчився“ фальшивити „солов’їну“, та й заходився сам власноручно нас учити з телеекрану, радіо, на сторінках „з’европеїзованих“ крутих часописів, як це тепер слід по-новоукраїнськи балакать. … оце я записав 13го травня з висилання „Компартія“ радіо „Ініціятива“ о годині 11й вдень.

–  Оце вже й усе, – … – Оце так так! … –  Оце доріжка для нас, – …  Оце так диво!  … Моя господиня передавала вам вітання, а до нього ще оце, – …  Оце добре! …  Оце так так! …  Оце Осокорка. … Оце й усе? … Оце вже дивак з диваків! … Оце так справа! … –  Оце й усе!  … Завернув я, хотів бігти сюди, але раптом щось підкралося ззаду… тоді я впав, оце й усе.

I оце тiльки тепер, щодня вмиваючись перед дзеркалом у ваннiй, я нарештi роздивився себе як слiд. … Оце пригода! … –  Оце вже зайве. … –  Оце вiзьми! … Оце…Оце… – … Один начальник Київського вiйськового округу генерал вiд артилерiї Микола Iудович Iванов, другий – оцей – генерал вiд спекуляцiї Павлин Iудович Голозубенецький.